Педагогічний досвід

Педагогічний досвід – сукупність знань, умінь і навичок, здобутих педагогічним працівником у процесі навчально-виховної роботи. Він є важливим елементом загальної культури педагога, в якій відображаються знання, вміння, навички та індивідуальні риси його особистості, постійно розвиваючись, збагачуючись протягом усієї педагогічної діяльності. Оновлюваність педагогічного досвіду зумовлена постійними змінами у практичній педагогічній діяльності та освітніх надбаннях педагога. Педагогічний досвід є підґрунтям, на якому зростає його педагогічна майстерність.

Передовий педагогічний досвід – творче, активне засвоєння і реалізація у практичній діяльності засобів і принципів педагогіки з урахуванням конкретних умов, особливостей слухачів і особи викладача. Важливим його показником є стабільність. Це означає, що результативність навчання мають бути перевірені часом. Перспективність передового педагогічного досвіду передбачає, що він «працює» й у практичній діяльності інших педагогів, його можна поширювати й втілювати у життя.

Розрізняють передовий педагогічний досвід новаторський і зразковий.

Новаторському досвідувластиві оригінальність, новизна. Досвід педагога-новатора, що має експериментальний характер, називають дослідницьким. Якщо йдеться про вдосконалення форм, методів, засобів навчання і виховання на основі творчого їХ використання, то такий досвід називають раціоналізаторством.

   Зразковий досвід - це сумлінна діяльність учителя, який уміло використовує досягнення педагогічної науки, методичні рекомендації вчених, методистів, досвід інших педагогів, і на цій основі його навчально-виховна робота є зразком для інших.